Піднявшись на висоту пташиного польоту, я мала змогу побачити своє рідне селище як на долоні. Ви навіть не уявляєте, яка колоритна та затишна наша Власівка.При сонячному освітленні та у вечірню пору наша місцевість просто неймовірна серед водних просторів та рясно насаджених лісів. Все чудово, але є один великий мінус. Побачивши ту кількість сміття, яку залишають наші мешканці, я була вкрай розчарована. Якщо ви думаєте, що вас не помітять, коли залишаєте весь бруд в лісосмугах, в дачних масивах, взводж узбіччя та тротуарів – ви глибоко помиляєтесь. Природа просто не може переробити всі хімікати, будівельні матеріали,пляшки, залишки харчових відходів і гігієнічних засобів залишених людьми. Час переробки однієї пластикової пляшки складає 450 років, дитячих та жіночих засобів гігієни – 500 років, побутового та будівельного матеріалу більше сотні років.
Таким чином, наша рідна земля поступово перетворюється на суцільне сміттєзвалище. І винні у цьому ми самі.
Прошу вас задуматись про наслідки бездумно використаних полієтіленових пакетів, пластику, лампочок, батарейок, шин та щонайменше навчитись сортувати сміття, як у всіх цивілізованих країнах. А ми, в свою чергу зробимо все, що в наших силах для висвітлення нагальних проблем екологічного характеру.
