Кожній епосі відповідає свій ідеал і кожна епоха завжди висовує свої критерії по відношенню до еталону краси. Ідеальний образ складався з багатьох елеменів, головним з яких є природна натуральна краса. Зібравши образи по всьому Древньому Єгипту і більшій частині Сходу, злетіла вгору грецька культура.
Еллінізм – в самому понятті підтримуються вказівки на перемогу еллінської культури. Древньогрецька скульптура була і є одним з найвищих досягнень художнього мистецтва. Натхненні образом жіночої краси майстри скульптури, переносили творіння своїх рук на мармур. На першому етапі скульптури виражали сокральність і релігійність. На обличчях і одязі, поєднуючи міфи і притчі, з динамічністю і чуттєвістю намагались знайти і передати життєвий образ. Саме епосі еллінізму належать прославлені статуї, що є уособленням античності. Мова йде про Ніку Самофракійську, Афродіту Мілоську, Феміду, Богиню Геру та Богиню Гігією.
Афродіта Мілоська – піднесена й спокійна, покровителька весни і кохання. Богиня Гера – покровителька домашнього затишку і сімейного життя.
Ніка – більш ефектна, є втіленням радісного пафосу і ранку еллінського світу. Грецька міфологія гласить, що Ніка – богиня перемоги.